Артилерійські залпи, техніка часів Другої світової, все це можна було побачити напередодні під Києвом. Там провели військово-історичний фестиваль до Дня захисника Вітчизни. Учасники готувалися до нього кілька днів, і весь цей час жили на передовій. З ними був і наш кореспондент Юрій Мамон.

Таранець Владислав, керівник київського клубу «Червона зірка»:

- Много промокших, много продрогших. Сделай так, что бы командиры все обеспечили сырьем и горячей едой и проконтролируй!

Попри те, що війна не справжня, у радянському таборі справжні тогочасні труднощі. Наприклад — нагодувати весь полк. А ще тут усі відмовилися від мобільного зв’язку. Використовуватимуть той, який був за часів другої світової.

У цей час у німецькому таборі ведуть боротьбу зі стихією. Невдовзі доведеться відбивати атаку, а окопи залиті водою. Проте війна війною, а обід за розкладом. На столі консерви з тодішніми етикетками, у їдальні — настрій бойовий.

Олександр Богатиренко, член клубу «Червона зірка»:

- Но уже все. Красная армия научилась воевать, научилась бить врага. Мы не столь сильны, как были в начале.

Техніка готова, батальйони у зборі, кулемети заряджені. Командири підрозділів збираються на невелику нараду.

Вони неначе актори високобюджетного голівудського фільму. Всі ролі чітко розподілені і вивчені. Кожен — на своїй позиції.

Юрій Мамон, кореспондент:

- Тоді, у сорок четвертому, у німців вже не було суцільної лінії оборони і війна велася переважно за опорні пункти. На весні ними були дорожні розв’язки, тож хто завойовував ключові вузли — той і контролював ділянку.

Після артобстрілу Червона армія йде в контрнаступ. Кулі свистять над головою. Прорвалися не всі.

За лічені хвилини історія вкотре розставляє все на свої місця. Прапор радянського союзу стає сигналом для глядачів, на поле бою можна вийти назбирати гільз, аби забрати з собою частинку минулого.

Юрій Мамон, Юрій Романюк, Новини, Телеканал «Інтер».

http://podrobnosti.ua/podrobnosti/2012/02/27/822714.html